!!! УВАГА !!!

Правила екскурсійної діяльності у м. Жовква:

Усім ескурсоводам та туристичним фірмам

З „Положення про порядок проведення екскурсійної діяльності у м. Жовкві”

...Екскурсійні послуги на території м. Жовкви можуть надаватись особами, які отримали на це дозвіл акредитаційної комісії з питань видачі дозволів на право здійснення туристичного супроводу Львівської обласної державної адміністрації та отриманого свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктами підприємницької діяльності юридичними та фізичними особами, фахівцями туристичного супроводу (або фізичними особами, які уклали договір з туристичною фірмою).

...Гіди-перекладачі, екскурсоводи та інші фахівці туристичного супроводу після отримання дозволу акредитаційної комісії і свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (або підписаного договору з туристичною фірмою) подають заяву-анкету на отримання безкоштовного бейджу в Комунальне підприємство „Туристичний інформаційний центр".

Детальніше...

СОТНЯ ПРОТИ БРИГАДИ

Юрій Лопатинський — Лев Шанковський

(Бій сотні УПА „Галайда І" проти бригади ВВ НКВД в Жовківщині)

Загальна ситуація

Війна наближалась до кінця. 12 січня 1945 року, з сандомирського фронту рушили до офензиви армії 1-го Українського Фронту, що ними командував маршал Г. С. Конєв, а за ним пішли й інші „фронти". Ця офензива закінчилась здобуттям Берліну та капітуляцією Німеччини.

Восени та взимі 1944/45 року большевики намагались зліквідувати український повстанський рух, кидаючи до боротьби головно „стрибків", відділи червоних партизан (так звані „червоні мітли") та загони „сталінських дітей", що складались із безпритульних та "урків". Але відділи УПА не тільки, що видержали удар цієї „першої хрущовської офензиви", але ще й завдали большевикам поважних втрат.

Детальніше...

Віктор Заславський

ХРЕСТОВИЙ ПОХІД ЯНА СОБЕСЬКОГО

Ян Собеський, Петро Дорошенко та Іван Сірко. Українські визвольні змагання та турецько-польські війни

Річ Посполита та її сусіди

Ян Собеський ще задовго до коронації опинився у вирі війн та інтриг, які оплели його землю. Річ Посполита історично була так званим „бастіоном християнства” щитом, що захищав Європу від зазіхань Османської Імперії. Справа в тому, що турки внаслідок успішних завоювань опинилися господарями на Причорномор’ї та тісними сусідами Литви й Польщі (а точніше – Русі, яка входила до складу Литви та Польщі) ще наприкінці 15 століття. В ті часи турки були терпимими до християн, і міжрелігіні відносини були відносно мирними. Але васали Туреччини, – кримські татари, – змушені поставляти туркам рабів, не припиняли набіги на прикордонні землі, інколи заходячи навіть вглиб Галичини. Гірка доля рабів в бусурменському полону стала темою численних пісень та дум, а козаки, що билися з татарами в степу, вважали себе оборонцями віри – і не без підстав. Крім татар, і турки часто перевіряли на міцність Русь та Річ Посполиту – згадати хоча б велику війну 1614-1621 років, відому Хотинську битву чи похід турецької армії у 1633-35 роках. Кожного разу польсько-козацькі війська разом ставали на захист християнської віри та християнських земель. Захист віри – ці слова тоді не були порожнім слоганом, бо усі розуміли, які переслідування чекають на християн в разі перемоги Туреччини. У 14 столітті османи дійсно толерантно ставились до підлеглих-християн, але за три століття багато чого змінилося. Мінарет над катедрою у Кам’янці Подільському є досить красномовними свідками того, якими були турки у часи свого розквіту. Отже, такі поняття як війна за віру, оборона християнських церков та християнських земель, не були для Яна Собеського порожнім звуком ані чистою формальністю.

Детальніше...