|
|
|||
|
Визначні
люди, чиє життя пов’язане з Жовківщиною |
|||
|
|
СТАНІСЛАВ ЖОЛКЕВСЬКИЙ (1547-1620).
Великий гетьман та канцлер Речі Посполитої, герой війн з турками, татарами,
шведами, московитами. Один з найвидатніших військових та політичних діячів
свого часу. Засновник міста Жовкви, фундатор численних львівських та
жовківських храмів, Крехівського монастиря. З Жовквою тісно пов’язана і доля
родини гетьмана – Івана, Софії та Станіслава Даниловичів, Якуба, Теофілії та
Марка Собеських. |
||
|
|
ЯН СОБЕСЬКИЙ (1629-1696). Король
Речі Посполитої, герой польсько-турецької війни, Хотинської битви, Віденської
облоги. Близький друг і соратник Івана Сірка, ініціатор утворення Священної
Ліги та укладення «Вічного Миру», власник та розбудовник міста Жовкви,
фундатор жовківської синагоги. Прадід Станіслава Жолкевського. В Жовкві жили
та були поховані його діти – Якуб та Костянтин. |
||
|
|
ІВАН РУТКОВИЧ (пом. Біля 1700).
Видатний український іконописець кінця XVII століття, один з найяскравіших
представників західноукраїнського барокко. Засновник жовківської малярської
школи, автор іконостасів церкви Різдва Христова, церкви Святої Трійці. |
||
|
|
ЙОВ КОНДЗЕЛЕВИЧ (біля 1667 – після
1740). Видатний український іконописець, ієромонах Білостоцького монастиря та
Манявського Скиту. Народився та виріс у Жовкві. |
||
|
|
ВАСИЛЬ ПЕТРАНОВИЧ (1680-1759).
Видатний український художник, жовківський війт та активний діяч братства при
церкві Різдва Христова. |
||
|
|
СТЕФАН ТА ЛАВРЕНТІЙ ЗІЗАНІЇ –
видатні церковні діячі другої половини XVII століття, засновники численних
братств в Україні, народилися в с. Потелич. |
||
|
|
КАСІЯН САКОВИЧ (1578-1647) –
видатний український вчений, проповідник, письменник, ректор Київської
братської школи, автор поеми «На погреб ставелтного лицаря Петра Конашевича
Сагайдачного». Народився в с. Потелич. |
||
|
|
ПЕТРО МОГИЛА (1596-1647). Син
молдавського господаря, архімандрит Києво-Печерської Лаври, митрополит
Київський. Засновник Києво-Могилянського колегіуму. В молодості Петро Могила
кілька років провів у Жовкві на службі у Станіслава Жолкевського, який був
покровителем майбутнього митрополита. |
||
|
|
БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1595-1657).
Провідник великого козацького повстання, яке згодом переросло у
національно-визвольну війну. Один з засновників української державності.
Перші десять років свого життя Хмельницький провів у Жовкві, а з Станіславом Жолкевським підтримував тісні стосунки до
самої смерті Жолкевського. |
||
|
|
ПЕТРО І РОМАНОВ (1672-1725).
Російський імператор, творець російського флоту та реформатор російської
армії, засновник міста Санкт-Петербург. У 1707 році протягом чотирьох місяців
перебував у Жовкві з військовою нарадою. |
||
|
|
ІВАН МАЗЕПА
(1639-1709). Український гетьман, фундатор багатьох храмів, шкіл та
монастирів в Києві та на Лівобережжі. На Жовківщині був двічі – обороняв від
татар Крехівський монастир у 1672 році та брав участь у військові нараді з
Петром І у Жовкві. Саме після цієї наради, почувши про плани Петра щодо
скасування української автономії, почав листування з шведським королем Карлом
ХІІ. |
||
|
|
ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ-БАРСЬКИЙ
(1701-1747). Відомий український мандрівник, автор кількох творів, в яких
описано його подорожі по Європі та Близькому Сходу. В своїх подорожах
проходив через Жовкву та Крехів, про які залишив теплі спогади. |
||
|
|
МИХАЙЛО КАЗИМІР
РАДЗИВІЛЛ на прізвисько «Рибонька» (1702-1762). Литовський магнат, який став
власником Жовкви у 1740 році. За його часи Жовква була дещо відремонтована та
відновлена, проте численні скарби Жовківського замку були відвезені до
головної резиденції Радзивіллів в Несвіжу. |
||
|
|
АНДРЕЙ (Роман Марія) ШЕПТИЦЬКИЙ
(1865-1944). Митрополит греко-католицької церкви, меценат, видатний
громадський та політичний діяч. Підтримував українську друкарню у Жовкві,
ремонт, розпис та розбудову василіанського монастирі. |
||
|
|
ІВАН ОГІЄНКО (1882-1972). Видатний
український історик, філолог, письменник, церковний та громадський діяч,
митрополит Української Греко-Православної церкви в Канаді. За підтримки А.
Шептицького тісно співпрацював з жовківською василіанською друкарнею, де виходили
його монографії та журнал «Рідна мова», редактором яких був Огієнко. |
||
|
|
ІВАН КРИП'ЯКЕВИЧ (1886-1967).
Видатний український історик, академік АН УРСР, автор численних історичних
праць, у тому числі і по історії Жовкви. Працював у Жовкві у 1929-1934
роках.. |
||
|
|
ПЕТРО НЕСТЕРІВ (1887-1914). Відомий
російський пілот, виконавець першої в історії фігури вищого пілотажу –
мертвої петлі. Зробив значний внесок в розвиток військової авіації. Загинув
біля Жовкви, виконавши перший в історії повітряний таран. |
||
|
|
ЄВГЕН КОНОВАЛЕЦЬ (1891-1938). Один з
найвидатніших учасників українського національно-визвольного руху. Боєць
легіону Українських Січових Стрільців. Засновник Слобожанського Кошу Січових
Стрільців в складі армії УНР. Засновник Організації Українських
Націоналістів. Народився на Жовківщині, в с. Зашків. |
||
|
|
ЮЛІАН БУЦМАНЮК (1885-1967). Видатний
український художник. Офіцер легіону Українських Січових Стрільців. Творець
численних картин та ікон. Автор стінопису в жовківській церкві Серця
Христового. |
||
|
|
ФЕДІР ВАСИЛЬОВИЧ МОРІН – командир
загону прикордонників в Раві-Руській в червні 1941 року. В перші дні війни
між СРСР та Німеччиною кілька днів відбивав численні атаки переважаючих сил
гітлерівців. Його ім'я і сьогодні носить прикордонна застава та митний пункт
в Раві-Руській. |
||
|
…а також Богдан Ступка, Збігнєв
Бжезинський, Єжи Гоффман. |
|||